На перехресті вулиці Сумської та проспекту Правди заговорив світлофор. Це не жарт, а таке собі ноу-хау, яке з’явилося у Харкові на прохання товариства сліпих. Поки що його називають експериментом, та маємо надію, що він буде вдалим. Вже півроку минуло з часу встановлення такого світлофора в Одесі, яка стала піонером у впровадженні таких новинок, і ніхто не скаржиться.Пристрій голосового оповіщення інформує пішоходів з вадами зору про те, що перехід через вулицю дозволено або завершено. Коли світлофор каже: «Перехід через вулицю дозволено!», це відповідає зеленому світлу, а якщо чути «Завершуйте перехід!» та «Перехід заборонено!», зрозуміло, що горить червоне.  Крім того пристрій вказує на назву вулиці, а це допомагає людині зорієнтуватись. На ніч світлофор автоматично вимикається, він не працює з 19.00 до 7.00. Пристрій будуть вдосконалювати. Зараз розробляється система автоматичного налаштування гучності залежно від рівня шуму на даному перехресті в різний час. Виготовляють такі світлофори в Чернігові, а коштують вони 2,5-3 тисячі гривень.  Тестова робота світлофора, за умови позитивних результатів, може завершитись встановленням таких «гучномовців» на інших небезпечних ділянках Харкова. Невдовзі світлофор з’явиться на перехресті вулиць Клочківська та Бурсацький спуск. Реалізацією проекту встановлення засобів голосового оповіщення пішоходів на найбільш небезпечних пішоходних переходах міста займається громадська організація «Толеранс центр». Її члени вважають, що забезпечити пристроями необхідно переходи на площах Рози Люксембург, Пролетарській, Привокзальній, проспект Перемоги в районі студмістечка, площу Конституції, а також перехрестя вулиць Космічна і Бакуліна,  Іванова та Сумської. Один чоловік, який не має ніяких вад зору, жваво прокоментував новинку Харкова: «Уявляю, як весело буде слухати людям, які працюють неподалік одне й те саме кожного дня». Жорстоко, враховуючи те, що зараз майже у кожному вікні стоїть звукоізоляційний склопакет. Про співчуття не думаємо, а от на глузування завжди вистачає і часу, і гостроти. Ми забуваємо, що для людей з вадами зору це – можливість перейти безпечно дорогу і не хвилюватись за власне життя, адже традиції «допомогти перейти дорогу» залишились в далеких радянських фільмах. І на сумлінність водіїв сподіватися не варто. Їм скільки зебр і знаків не вивішуй, все одно не зупиняться, бо «терміново потрібно їхати». Світлофор, що говорить, знаходиться на відстані 200 метрів від інтернату для сліпих дітей. Та в нагоді він стане не лише для них, адже навряд чи ви ризикнете перейти дорогу, коли вам не тільки показують, а й говорять про заборону.