У сьогоднішньому розмаїтті інформаційних джерел книга не поступається своїм очільним місцем. Які б полярні думки не озвучувались з приводу її ролі для підростаючого покоління, все ж дитяча рука навіть у зовсім маленькому віці тягнеться до книги. Зовсім інше питання – що сьогодні пропонують дитині читати та по чому навчатися.Зайшовши до книгарні, особисто у мене очі озбігаються від розмаїття запропонованої продукції. І як у всьому цьому не загубитися і зробити правильний вибір. Часто купуючись на яскраву обкладинку та красивий дизайн дорослий може помилитися під час вибору тієї чи іншої книги. А що вже говорити про дитину.Безперечно, спочатку батьки керують процесом читання і обирають ту літературу, яка може стати в нагоді дитині. Та не завжди справджуються сподівання. Окрім того і книжковий ринок маючи великий арсенал друкованої продукції не може задовольнити потреби читача.
Мені – 9 років. Що я можу прочитати?
Нещодавно до мене завітала із Сум племінниця, їй – 9 років. Звичайно, вона не могла поїхати від тітки без подарунка. Тому я і вирішила презентувати їй книги. Тому відпарвилася на пошуки чогось цікавого, барвистого та рідною мовою у себе в районі. Обійшовши магазинчики, лотки з книжками була розчарована. Все, що мені могли запропонувати продавці українською мовою, було призначене лише для діток 2-5 років. Для старших звичайно вибір був широкий, але російською. Ні, не націоналістичні настрої в мені заграли. Пояснити свою «вередливість» можу тим, що, по-перше, любов до рідного слова треба прививати змалечку, а по-друге, племінниця навчається в україномовній школі. Тому і придбала іграшку.Так званий спортивний інтерес взяв гору, і вже під час наступного мого променаду центром Харкова вирішила подивитись щось у крамницях, яких не так вже й мало. І знову ситуація повторювалася. Збірки віршиків, казок, оповідань, абетки з різноманітними цікавинками українською мовою пістріли на полицях книгарень. Здавалося б, купуй – не хочу. Але якось несолідно пропонувати дівчинці 9 років літературу для малюків. Для учнів середніх та старших класів вибір був також широкий. Починаючи від методичних посібників, науково-пізнавальної літератури, закінчуючи творами сімейної пари фантастів Дяченків.Варто, мабуть, подякувати нашим перекладачам, які спромоглися опрацювати світовий бестселер і видати українською мовою останню книгу про Гаррі Поттера. А що ж дитячі автори? Наприклад, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович стверджує, що невдовзі на українській літературній ниві з’являть нові автори, які писатимуть для дітей. Активно сьогодні працює Всеволод Нестайко — патріарх української дитячої літератури. Молодий письменник Сашко Дерманський видав книжку «Чудове чудовисько», що також набула популярності у дітей. А Володимир Рутківський своїм твором «Джури козака Швайки» показав, що для дітвори можна писати на високому, якісному рівні.Так, дійсно такі твори я зустрічала під час екскурсії книгарнями Харкова, але в руках дітей все частіше зустрічаються російські книжки чи закордонних авторів. Напевно, українські автори не настільки відомі, як хотілося б, прямо пов‘язано з низькою активністю вітчизняних видавництв дитячої книжки. У 1990-х низка дитячих письменників змушені були заробляти на життя іншою діяльністю і відійшли від написання таких книжок. Можливо, зі збільшенням кількості видавництв, знову зросте пропозиція творів.
А чи потрібне таке читання?
Друга мета мого походу книгарнями нашого міста була викликана як сюжетом однієї телепередачі. Ведучий якогось шоу пропонував своїм співбесідниками оцінити «диво-книжку», яка нещодавно з’явилася на російських ринках. Назва цього шедевру – «Книга о смерти», авторка – шведка Пернілла Стальфельд. На щастя такого «бестселеру» не виявилося на полицях магазинів Харкова. А от у Росії вона вийшла накладом в 5 тисяч примірників. В цій книзі авторка розповідає дітлахам що таке смерть, умовляє їх не боятися, описує ритуали та традиції різних народів під час поховання. Письменниця дає настанови як треба сумувати та поводитись. Додають «оптимізму» й ілюстрації, на яких скелети говорять хлопчику: «Привет глупый мальчишка!». І коли бачиш такі «шедеври» закрадається думка «А можливо краще, що діти менше читають», бо деякі із книжок просто вражають своєю зухвалістю. Пропонуємо короткий екскурс по огляду найдивніших книг світу, ними захоплюються дітлахи за кордоном.Книжка під назвою «Тато п’є, тому що ти плачеш». Це творіння американських психіатрів має непоганий успіх на ринку, також як і книжки «Чому не можуть дружити вилка і електрична розетка?» і «Незграбний Джордж і високовольтна лінія». Дві останні книги покликані пояснити безрозсудним дітям, що не можна грати з електричним струмом. Всі три книжки барвисто оформлені.Твір французьких авторів, який називається «Яйця, туалетний папір і твоя школа». Це книжка про хороші манери.Книжка, яку рекламують як допомогу для батьків, – як заспокоїти дитину, якщо вона погано спить вночі, називається «Твої нічні кошмари – не що інше як реальність». До речі, часто продавці рекомендують купити в комплекті книжку під назвою «Людина на Місяці насправді – сатана». Основна думка книжки – те «обличчя», яке ми іноді бачимо на Місяці, – це обличчя Сатани, який тільки і чекає, що ви зробите поганий вчинок, і тоді Диявол забере вас у пекло. Важко сказати, яке саме виховне враження повинен справити даний твір. Книга називається «Речі, які є у дітей багатих батьків, і які ти ніколи не одержиш».Не поступають у рейтингу найдивніших книжок також «Істерика як вірний засіб одержати те, що ти хочеш» і «Популярна анатомія». Книги про любов до тварин. «Деякі котенята уміють літати» і «Всі кішки потраплять в пекло». Остання книга витримала не одне видання, і є однією з самих читабельних в Америці.Німецьке видання «Як правильно подорожувати автостопом: допомога для дітей».Книжка під назвою «Хлопчик, який помер, тому що все з’їв» про ненажеру і боротьбу із зайвою вагою є найпополярнішою дитячою книжкою в м’якій обкладинці. Забудьте Вінні-Пухів і Карлсонів, зараз це абсолютно не актуально.Творіння американських літераторів, з якого діти можуть дізнатися про єгипетські піраміди, грецькі мавзолеї і татарські кургани. Як стверджується в рецензії, книга написана доступною і захоплюючою мовою і рекомендується дітям з 5 років. Єдине, що бентежить – це назва книжки. Вона називається «Де б ти хотів бути похований?». Приголомшлива за художньою силою книжка «Нова батькова дружина, яку звуть Роберт». Твір покликаний звести до мінімуму можливі психічні травми дітей, якщо хтось з їх батьків вступив в одностатевий брак. Традиція доброї української дитячої літератури ще не витіснена. Будемо сподіватися, що книговидавці збережуть розсудливість і толерантність, а також проявлять наполегливість щодо поширення та популяризації української книги.
Оксана Єрмоленко