Здавалося б, добудова газопроводу – це зовсім не момент його запуску, і Київ може зітхнути спокійно. Але момент істини настане в 2024 році
Голова правління Газпрому Олексій Міллер заявив про завершенні будівництва газопроводу Північний потік-2. Цю новину навряд чи можна назвати сенсаційною. Після того, як США відмовилися від нових санкцій проти компанії-оператора Північного потоку-2, його добудова ставала справою часу.
Тепер головне питання – що ж буде далі?
Українські політики і експерти неодноразово говорили про те, що чинний Північний потік-2 – загроза національній безпеці України. У Росії ніколи не приховували, що головна мета будівництва обхідних газопроводів – не просто відмовитися від української газотранспортної системи, а й посилити політичний тиск на Україну. Про це, зокрема, говорив у своєму виступі на Петербурзькому економічному форумі президент Росії Володимир Путін, який пов’язав продовження транзитного контракту з Україною з політичними поступками з боку Києва, перш за все – відмовою від переозброєння української армії.
Але на Заході до цих аргументів української сторони не прислухалися. Для федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель і багатьох інших німецьких політиків Північний потік-2 пов’язаний перш за все з енергетичними потребами Німеччини. Президент США Джозеф Байден погоджується з тим, що Північний потік-2 становить загрозу для України, але вказує, що у його адміністрації не було можливостей зупинити добудову газопроводу. Проте у Вашингтоні обіцяють – і в цьому, до речі, складається суть домовленостей Джо Байдена і Ангели Меркель – перешкоджати спробам використовувати газопровід як засіб тиску на Україну.
