На Закарпатті три високогірні села опинилися відрізані від райцентру через суцільного бездоріжжя.
Від райцентру до кінцевої зупинки один-єдиний автобус їде не менше 45 хвилин. Зі швидкістю 10 км / год, інакше водій ризикує взагалі не доїхати.
Дістатися до села або виїхати з нього важко. Дорога вся у вибоїнах і глибоких ямах, де-не-де є зсуви.
В селі є початкова школа – 15 дітей і троє вчителів. Щоб вчасно потрапити на наради, змушені добиратися на таксі.
“Таксисти не хочуть їхати, бо дорога погана. І досить дорого на таксі. Зараз беруть 200-250 грн”, – сказала вчителька Людмила Повчханіч.
Колись там ходили рейсові автобуси і кипіло життя. Тепер – будинки порожніють, адже люди переїжджають, тому що немає роботи.
“Все майже в аварійному стані, і міст, і дорога, і все. Колись автобус у нас ходив п’ять разів в село. Через те, що дорога потихеньку починає відмирати, люди йдуть в Ужгород жити “, – зазначила місцева мешканка Мирослава Керецман.
Єдина на все село медсестра гріється в медпункті вентилятором. Аптеки в селі немає. Тому Іванна Мандзяк, у якій 300 пацієнтів, сама купує для них ліки.
“Я як ходжу на звіти, дають гроші, йду купую, розношу, а так лише маємо для першої невідкладної допомоги”, – сказала медсестра Іванна Мандзяк.
Місцева влада знає про цю проблему, каже колишній голова райради. Разом зі знімальною групою “Сегодня” він проїхав по цій дорозі і показав найнебезпечніші ділянки.
Незважаючи на смертельні пастки на дорозі, гроші на її ремонт обласна рада не передбачив. Запланували інші ділянки.
“Йшлося про 60 млн гривень для ремонту такого, середнього, поточного. Для капітального ремонту значно більше треба”, – заявив депутат Закарпатської облради Ярослав Шукаль.
Чи знайдуть закарпатські депутати хоча б якісь гроші на цей відрізок дороги, буде відомо, коли проаналізують, як наповнили бюджет першого півріччя. Але шанси на ремонт такі ж хиткі, як і та дорога.
