Резус-фактор крові має значення, коли йдеться про стійкість людей до тяжкого перебігу різних інфекцій, швидкість старіння та інші важливі фактори.
Резус-статус крові, за словами фахівця, успадковується від батьків окремо від групи крові. Так, якщо людина успадкувала домінантний резус-антиген D від одного або обох батьків, значить, вона резус-позитивна (85% людей – резус-позитивна). Якщо людина не успадкувала резус-антиген D від жодного з батьків, то вона резус-негативна (таких людей 15%).
«За останні десять років кілька досліджень показали, що резус-позитивні та резус-негативні люди різняться за стійкістю до тяжкого перебігу паразитарних інфекцій, швидкості старіння, стомлюваності та нікотинової залежності. Результати ще одного дослідження, проведеного переважно на молодій популяції, показують, що діарея, тиреоїдит, анемія, панічні атаки частіше зустрічалися у людей з RhD-негативним статусом», – розповіла Жегуліна.
Також вона додала, що люди із негативним резус-фактором легше переносять токсоплазмоз. Крім того, вони можуть бути стійкішими до інших вірусів або паразитів, які наука поки не відкрила, припустила лікар.
Велику роль відіграє резус фактор під час вагітності. Генетик пояснила, що якщо у вагітної жінки позитивний резус, це не викличе жодних проблем зі здоров’ям — незалежно від того, резус-негативний або позитивний плід. При цьому близько половини всіх вагітних із негативним резус-фактором мають плід із негативним резус-фактором. Це також не повинно бути проблемою, тому що їхня кров «сумісна», уточнює Жегуліна.
«Але якщо жінка з негативним резус-фактором чекає на дитину з позитивним резус-фактором, кров матері може виробляти анти-D-антитіла проти резус-фактора дитини. Це може статися, якщо частина крові дитини змішується з кров’ю матері, наприклад, після незначних травм плаценти або пуповини під час пологів. А може статися і під час вагітності або без будь-якої зовнішньої дії, або в результаті тестування — такого, як аналіз навколоплідних вод», — додала фахівець.
Анти-D-антитіла зазвичай не завдають шкоди дитині, якщо це перша вагітність жінки. Однак при наступних вагітностях ці антитіла можуть негативно вплинути на розвиток дитини з позитивним резус-фактором, спричиняючи гемолітичну хворобу новонароджених. У такому випадку матері проводять ін’єкції анти-D імуноглобуліну, щоб зупинити вироблення антитіл і знизити ризик ускладнень для дитини, зробила висновок лікар.
